Що варто знати про сезонний афективний розлад

Чимало людей час від часу відчувають сум або ж помічають, що почуваються інакше, ніж зазвичай. У багатьох випадках зміни настрою пов’язані з порами року. Восени та взимку, коли дні стають коротшими, багато хто стикається із так званою зимовою хандрою, або пригніченістю, а зі збільшенням світлового дня навесні настрій, як правило, покращується. Такі зміни можуть впливати на наші емоції, думки та поведінку — і все це може свідчити про наявність сезонного афективного розладу (САР).

Сезонний афективний розлад (САР) — це форма повторюваного (рекурентного) депресивного розладу, яка має виражену сезонну залежність. Зазвичай симптоми з’являються восени і тривають протягом зимових місяців. Легшу форму цього стану, відому як субсиндромальний САР (С-САР), називають «зимовою хандрою» (winter blues), і грудень є місяцем обізнаності про САР. У деяких випадках САР може виникати у весняно-літній період.

Рекурентний депресивний розлад характеризується повторними епізодами депресії, відповідними до опису депресивного епізоду, без наявності в анамнезі самостійних епізодів підйому настрою і приливу енергії (манії). Однак можуть бути короткі епізоди легкого підйому настрою та гіперактивності (гіпоманія) одразу ж після депресивного епізоду, інколи спричинені лікуванням антидепресантами. Перший епізод може виникнути в будь-якому віці. Початок може бути гострим чи непомітним, тривалість — від кількох тижнів до багатьох місяців. Ніколи повністю не зникає небезпека того, що у людини з рекурентним депресивним розладом виникне маніакальний епізод. Якщо таке станеться, діагноз має бути змінений на біполярний афективний розлад.

Причини виникнення САР

У людей із сезонним афективним розладом часто виникають труднощі з регулюванням рівня серотоніну — нейромедіатора, який впливає на стабільність настрою. Дослідження показують, що взимку рівень білка SERT, який транспортує серотонін до пресинаптичного нейрона, збільшується на 5% порівняно з літом. Цей процес знижує активність серотоніну, що може провокувати депресивні стани. У літній період сонячне світло підтримує низький рівень SERT, але зменшення кількості денного світла восени призводить до порушення цього балансу.

У людей із САР часто спостерігають надмірне вироблення мелатоніну — гормону, що реагує на темряву і зумовлює сонливість. Із настанням коротших зимових днів рівень мелатоніну зростає, що призводить до посилення відчуття втоми та млявості.

Комбінація зниженого рівня серотоніну й підвищеного мелатоніну може спричиняти розлади циркадних ритмів — внутрішнього біологічного «годинника», який налаштовується відповідно до змін тривалості світлового дня. У людей із САР ці ритми можуть бути порушені, що ускладнює адаптацію організму до сезонних змін.

Також узимку, через обмежене перебування на сонці, знижується вироблення вітаміну D шкірою. Цей вітамін, імовірно, відіграє важливу роль у регуляції серотоніну, а його дефіцит може бути пов’язаний із симптомами депресії.

Ознаки та симптоми САР

САР — це не просто «зимова хандра». Симптоми можуть бути серйозними, призводити до значного стресу і заважати повсякденному життю. Варто пам’ятати, що цей стан можна і потрібно лікувати.

Симптоми САР тривають 4-5 місяців на рік. Вони включають ознаки депресії та специфічні прояви, які різняться залежно від зимового або літнього типу САР.

Найчастіше симптоми з’являються восени або взимку і поступово зникають навесні. Інтенсивність і характер проявів САР можуть відрізнятися у різних людей. Для когось цей стан може бути легким, а для когось — істотно ускладнювати життя.

Симптоми сезонних розладів зимового типу переважно включають пригнічений настрій та низький рівень енергії. Люди із САР можуть відчувати смуток, дратівливість, утому, млявість, труднощі з концентрацією, нестачу енергії. Можливі часті сльози, надмірний сон, зниження рівня активності, уникнення соціальних контактів, сильна тяга до вуглеводів і цукру, а також збільшення ваги через переїдання.

Для сезонного розладу літнього типу, який зустрічається рідше, характерні такі симптоми, як дратівливість, поганий апетит, що супроводжується втратою ваги, безсоння, збудження, занепокоєння, тривожність і навіть епізоди агресивної поведінки.

Сезонні розлади мають різний ступінь тяжкості. В окремих випадках симптоми САР можуть бути настільки ж важкими, як у пацієнтів із несезонною депресією, що перебувають на стаціонарному лікуванні. Як і за всіх депресивних розладів, у таких пацієнтів можуть з’являтися суїцидальні думки. Медичні працівники завжди повинні оцінювати ризик суїциду у людей, які, на їхню думку, можуть мати САР або його симптоми.

Загальні симптоми депресії:

• постійний смуток, тривога чи «порожнеча» більшу частину дня протягом щонайменше 2 тижнів;
• відчуття безнадії чи песимізму;
• роздратування, відчуття провини чи безпорадності;
• втрата зацікавленості щодо улюблених занять;
• зниження енергії, втома чи загальмованість;
• проблеми з концентрацією, пам’яттю або прийняттям рішень;
• зміни в апетиті, сні чи вазі;
• фізичний дискомфорт (наприклад, головний біль, розлади травлення), що не мають інших причин;
• думки про смерть чи самогубство.

Додаткові симптоми зимового САР:

• надмірна сонливість;
• переїдання, особливо тяга до вуглеводів, що призводить до збільшення ваги;
• соціальна ізоляція (відсутність бажання спілкуватися з іншими).

Додаткові симптоми літнього САР:

• безсоння;
• знижений апетит і втрата ваги;
• тривожність;
• агресивна поведінка.

Важливо відрізняти зимовий САР від туги, яка може бути пов’язана зі стресами у певні періоди року. Депресія внаслідок САР спричинена змінами у тривалості світлового дня, а не календарними подіями чи обставинами.

Поширеність

Точно оцінити поширеність САР складно, розлад може залишатися непоміченим або не мати належного діагностування. Часто цей розлад поєднується з іншими розладами, такими як депресія, біполярний розлад, розлад дефіциту уваги і гіперактивності (РДУГ),  розлад уживання алкоголю чи розлад харчової поведінки (РХП),  що ускладнює його розпізнавання. У деяких людей із САР можуть бути незначні порушення функції щитоподібної залози, які маскують основні симптоми. Оскільки САР часто вражає жінок і є наслідком нестачі сонячного світла, медичні працівники та люди, які працюють у змінному графіку, можуть перебувати у зоні підвищеного ризику.

САР спостерігають у жінок у чотири рази частіше, ніж у чоловіків, і зазвичай він проявляється у віці 18–30 років. Найбільш уразливими є мешканці північних регіонів, віддалених від екватора. У США цей стан діагностують у 1% жителів Флориди та 9% жителів Аляски. У Канаді зимову депресію відчувають близько 15% населення, тоді як 2–6% мають прояви САР. У Великій Британії 20% людей відчувають симптоми зимової депресії, 2% мають САР.

Також фахівці вважають, що деякі люди можуть мати генетичну схильність до САР, оскільки в окремих випадках цей розлад зустрічається серед членів однієї родини.

Діагностика САР

Якщо ви маєте симптоми сезонного афективного розладу, варто звернутися до сімейного лікаря чи психіатра. Діагноз САР зазвичай підтверджують, якщо:

1) наявні симптоми депресії або специфічних для зимового чи літнього САР проявів;

2) епізоди депресії відбуваються в один і той самий період щороку протягом щонайменше 2 років;

3) періоди депресії чергуються з періодами без симптомів;

4) депресивні епізоди в сезон частіші, ніж в інший час року.

Анкету для оцінювання сезонних розладів (SPAQ) у 1984 році створив психіатр Норман Розенталь разом із колегами, вона є одним із найпоширеніших інструментів для діагностики САР та його легшої форми — субсиндромального САР (С-САР). Здійснення такого скринінгу в комфортних для пацієнтів умовах первинної медичної допомоги може допомогти лікарям виявити цей стан і надати необхідну підтримку. Водночас низька специфічність тесту може призводити до завищення показників поширеності САР.

Основні підходи до лікування та профілактики САР

• Зміни у стилі життя: отримання максимальної кількості природного світла, регулярні заняття спортом і заходи для зниження рівня стресу.
• Світлотерапія передбачає використання спеціальних ламп, які відтворюють сонячне світло без УФ-випромінювання. Зазвичай її здійснюють уранці протягом 20–60 хвилин. Такі лампи допомагають зменшити рівень мелатоніну та збільшити рівень серотоніну, що покращує настрій. Хоча побічні ефекти рідкісні, інколи люди можуть відчувати роздратованість, головний біль, напруження очей чи проблеми зі сном. Якщо побічні ефекти спричиняють занепокоєння, варто звернутися до лікаря.
• Психотерапія: когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є ефективною для роботи з думками та поведінкою, які посилюють симптоми депресії. Інші методи консультування включають управління стресом, поліпшення харчування, збільшення фізичної активності та планування подорожей до сонячних регіонів. Такі підходи допомагають знизити вплив симптомів САР.
• Медикаментозне лікування (антидепресанти). Лікар може рекомендувати починати приймати антидепресанти на початку осені й продовжувати прийом до весни.
• Прийом вітаміну D: для компенсації його дефіциту в зимовий період.

Люди, які раніше вже мали САР, можуть розпочати лікування ще до настання осені чи весни, щоб зменшити ризик розвитку симптомів. Індивідуальний план лікування допоможе уникнути епізодів депресії та покращити якість життя.

Кожен із цих методів можна застосовувати окремо або в комбінації, залежно від рекомендацій фахівця.

Як покращити свій стан самостійно

• Намагайтеся уникати стресових ситуацій і навчіться керувати рівнем стресу.
• Корисно обговорити САР із друзями та родиною, щоб вони могли краще розуміти ваш стан і надавати необхідну підтримку.
• Прагніть максимально використовувати природне світло: навіть коротка прогулянка на свіжому повітрі під час обідньої перерви може бути корисною.
• Організуйте яскраве освітлення вдома і на роботі.
• Намагайтеся перебувати поблизу вікон, коли потрапляєте до приміщення.
• Регулярно займайтеся фізичними вправами, якщо є змога — на відкритому повітрі.
• Дотримуйтеся рекомендацій щодо здорового харчування.
• Активно взаємодійте з іншими людьми (групи підтримки, волонтерство).

За підозри на САР важливо звернутися до лікаря, щоб виключити інші медичні стани, такі як гіпотиреоз чи вірусні інфекції.

Матеріал підготовлено у рамках Всеукраїнської програми «Ти як?», ініційованої першою леді Оленою Зеленською.