7 листопада за ініціативою Європейської асоціації радону відмічається День захисту від радону.
7 листопада 20247 листопада 1867 року народилась Марія Склодовська-Кюрі. Ця жінка відкрила явище радіоактивності, яке згодом змінило хід історії людства!
Всесвітня організація охорони здоровʼя прийняла резолюцію, якою закликала всі країни світу створити власні національні програми для боротьби з цією небезпекою.
- Радон— Rn (Radon). 86 елемент в таблиці Менделєєва.
- Нормальні умови — інертний газ, без запаху та смаку, радіоактивний.
- При кімнатній температурі є одним з самих важких газів.
- Найбільш стабільний радон (222Rn) має період напіврозпаду 3,8 доби.
- У сімейство торію-232 входить 220Rn (T1/2=55,6 с), іноді його називають торон (Tn). У сімейство урану-235 (урана-актінія) входить 219Rn (T1/2=3,96 с), – актинон (An). В одну з побічних гілок сімейства урану-радію входить також дуже короткоживучий(T1/2=35 мс) радон-218. Всі ізотопи радону є альфа-випромінювачами.
- Набагато важчий за повітря, 1м3 важить 9,73кг.
Може бути у великих концентраціях у приміщеннях, наприклад, у житлових будинках (найчастіше це відбувається у ванній чи душовій кімнаті) і на робочих місцях.
- Розчинність у воді – 460 мл/л. В жировій тканині людини розчиняється в десятки разів більше, ніж у воді.
- Газ радон вважається небезпечним для здоров’я. Він є радіотоксичним і канцерогенним. Розпад ядер радону і його дочірніх ізотопів в легеневій тканині спричиняє мікроопіки, оскільки вся енергія альфа-частинок поглинається практично в точці розпаду. На жаль, газ радон є другою найпоширенішою причиною раку легень після куріння. Згідно зі звітом ВООЗ, до 14% усіх захворювань на рак легень у світі пов’язані з впливом на людину саме цього радіоактивного газу. За оцінками, радон викликає від 3% до 14% усіх випадків раку легенів залежно від середнього по країні рівня концентрації радону та поширеності куріння.
Незважаючи на те, що газ відомий людству вже понад 100 років тільки недавно уряди ряду країн, у тому числі і України, звернули увагу на його негативний вплив на здоров’я населення .
Нормативно визначеним показником концентрації радону є «Середньорічна еквівалентна рівноважна об’ємна активність ізотопів радону у повітрі будівель (ЕРОА)». Нормативним документом, що встановлює стандарти ЕРОА – є Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Норма для дитячих, санаторно-курортних та оздоровчо-лікувальних закладів, приміщень будівель та споруд, які будуються та реконструюються для експлуатації з постійним перебуванням людей – 50 Бк/м3. Норма для звичайних приміщень, які експлуатуються з постійним перебуванням людей – 100 Бк/м3.
Норматив вмісту радону у воді, визначається вимогами Державних санітарних правил і норм 2.2.4-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної призначеної для споживання людиною” і складає 100 Бк/дм3.
За даними дослідження ДУ «Інститут громадського здоров’я імені О.М.Марззєєва, рівні радону в 16 відсотках досліджених будинків України (понад 30 тисяч будинків) перевищували міжнародний референтний рівень для радону- 300 Бк/м3. (малюнок 1)
Понад 70% від усієї гами природного опромінення людини належить газу радону. Вважається, що його дія подібна до пострілу з гармати, а це в свою чергу тягне значне патологічне навантаження на організм людини.
Радон негативно впливає на імунні, статеві та кровотворні органи. Втрачається природна захищеність організму, що в свою чергу викликає цілий ряд різноманітних захворювань. Має ознаки спадкоємної патології, народжується дитина з розладами здоров’я (малюнок 2).
Фахівці Інституту громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва, у 2015 році, підрахували, що за рахунок наявності газу радону у повітрі приміщень з постійним прибуванням людей втрати держави можуть сягати до 1,5 міліардів грн. на рік.
Основне джерело радону у закритих приміщеннях – це грунт. Надходячи в середину приміщень будь-яким шляхом (через фундамент і підлогу із грунту, із будівельних матеріалів), радон накопичується, досягаючи досить високої концентрації. Особливо це стосується будівель, розташованих на грунтах з відносно підвищеним вмістом природних радіонуклідів, або при використанні будівельних матеріалів з підвищеною радіоактивністю. Швидкість проникнення радону із грунту в приміщення фактично визначається товщиною і цілісністю (тобто кількістю тріщин і мікротріщин) перекриттів між підвалом та першим поверхом, між поверхами (малюнок 3).
Ще одним джерелом надходження радону у житлові приміщення є вода і природний газ.
Концентрація радону у звичайній водопровідній питній воді надзвичайно мала. Але у воді артезіанських свердловин або дуже глибоких криниць може міститись велика кількість радону. Небезпеку становить попадання парів води із високим вмістом радону в легені разом з повітрям, що вдихається. Найчастіше це відбувається у ванній чи душовій кімнаті.
З метою реалізації затвердженого Кабінетом Міністрів України «Плану заходів щодо зниження рівня опромінення населення радоном та продуктами його розпаду, мінімізації довгострокових ризиків від поширення радону в житлових та нежитлових будівлях, на робочих місцях на 2020-2024 роки», фахівці лабораторії електромагнітних полів та інших фізичних факторів відділу досліджень фізичних та хімічних факторів ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «КИЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ» повністю забезпечений приладами для контролю радону у повітрі, воді та ґрунті та завжди готові прийти на допомогу населенню: провести заміри, аналізувати результати , оцінити ризики від опромінення радоном, надати консультацію про зниження концентрації радону. Ось лише деякі загальноприйняті способи зниження концентрації радону в існуючих будівлях:
- більш інтенсивна вентиляція підпільного простору;
- облаштування системи відведення радону в підвальному приміщенні або під монолітною підлогою на ґрунтовій основі;
- запобігання надходженню радону з підвального простору до житлових приміщень;
- усунення тріщин і щілин у підлогах та стінах.
Присутність радону всередині приміщень є фактором ризику, що попереджається, якому можна протистояти за допомогою ефективних заходів національної політики та нормативного регулювання.