Усі новини

4 лютого — Всесвітній день боротьби з раком

4 лютого 2025

Цю пам’ятну дату запроваджено 2000 року на Всесвітньому онкологічному саміті у Парижі з метою привернути увагу до проблеми онкозахворювань та пошуку ефективних шляхів профілактики та лікування.

Щороку понад 100 000 українців дізнаються, що мають рак. За даними Національного канцер-реєстру, у 2023 році онкологічні захворювання виявили у 110 022 людей (52 626 чоловіків і 57 396 жінок). Для Київської області ці показники становлять відповідно 5 650 (2 592 і 3 058).

Майже 30% українців, у яких виявлено онкологічне захворювання, помирають у перший рік з моменту встановлення діагнозу, а середня п’ятирічна виживаність, яка є інтегральним показником ефективності протиракової боротьби, в Україні становить 53%.

Раннє виявлення онкозахворювань поліпшує прогноз щодо лікування та підвищує шанси на повне одужання. Отже, рання діагностика раку є пріоритетом для системи охорони здоров’я.

Зміни у скринінгу і ранній діагностіці

1 січня 2025 року в Україні набув чинності наказ про порядок скринінгу і ранньої діагностики раку молочної залози, раку шийки матки та колоректального раку, а також моніторингу стану здоров’я пацієнтів з груп ризику.

Рак молочної залози (РМЗ)

Заходи з раннього виявлення раку молочної залози мають бути спрямовані на всіх жінок, старших 21 року. Серед іншого, лікарі мають опитувати пацієнтку стосовно факторів ризику та симптомів, що можуть свідчити про РМЗ, і оглядати молочні залози під час профілактичних медичних оглядів та обстежень.

У разі виявлення ознак, що можуть свідчити про ймовірність розвитку РМЗ, лікар скеровує пацієнтку на дообстеження до онколога чи хірурга-онколога.

Для жінок 50–69 років — огляд і пальпація молочних залоз та направлення на мамографію — щодва роки.

Лікар може змінювати частоту й види обстежень відповідно до наявності факторів ризику чи скарг пацієнток.

Фактори ризику раку молочної залози:

• підтверджена мутація BRCA-1 або BRCA-2;
• РМЗ у членів родини;
• перше дітонародження у 30+ років;
• безпліддя;
• пізня менопауза;
• постменопаузальне ожиріння тощо.

Рак шийки матки (РШМ)

Профілактику раку шийки матки також передбачено для жінок, старших 21 року. Серед іншого, лікарі мають опитувати пацієнтку стосовно факторів ризику та симптомів, що можуть свідчити про РШМ.

Для жінок віком від 35 років — ПЛР-тест на вірус папіломи людини (ВПЛ) з генотипуванням — щонайменше один раз на десять років.

Лікар може змінювати частоту й види обстежень відповідно до наявності факторів ризику чи скарг пацієнток.

Фактори ризику раку шийки матки:

• наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом, ВПЛ, ВІЛ, інших імунодефіцитних захворювань;
• РШМ у членів родини;
• лікування дисплазії шийки матки;
• ранній початок статевого життя;
• рання вагітність тощо.

Колоректальний рак (КРР)

Заходи з раннього виявлення колоректального раку передбачають опитування пацієнтів у віці понад 40 років стосовно факторів ризику та симптомів, що можуть свідчити про колоректальний рак, — щодва роки, а у разі виявлених факторів ризику — щороку.

Для людей у віці 50–75 років рекомендовано огляд та направлення на тест калу на приховану кров або на фекальний імунохімічний тест (ФІТ) — щодва роки, а за наявності факторів ризику — щороку. Якщо результат тесту позитивний — направлення на колоноскопію та консультацію до хірурга-проктолога чи онколога.

Фактори ризику колоректального раку:

• вік 50–75 років;
• КРР у членів родини;
• запальні захворювання кишківника (неспецифічний виразковий коліт і хвороба Крона);
• ожиріння тощо.

Усі перераховані лабораторні й інструментальні дослідження щодо раннього виявлення раку безоплатні за направленням лікаря, їх покриває програма медичних гарантій.

У разі виявлення ознак, що можуть свідчити про розвиток раку, лікар скеровує пацієнтів на дообстеження та лікування до вузьких спеціалістів. Ці медичні послуги безоплатні у межах програми медичних гарантій. За направленням лікаря можна пройти такі обстеження:

• мамографія — обстеження молочних залоз;
• гістероскопія — обстеження матки;
• езофагогастродуоденоскопія (гастроскопія) — обстеження стравоходу і шлунка;
• колоноскопія — обстеження товстого кишківника;
• цистоскопія — обстеження сечового міхура;
• бронхоскопія — обстеження трахеї та бронхів.

Під час обстежень пацієнтам безоплатно гарантовано консультацію лікаря, обстеження, аналіз і опис результатів, місцеву або загальна анестезію під час гістероскопії, бронхоскопії, езофагогастродуоденоскопії, колоноскопії та цистоскопії тощо.

Як запобігти розвитку онкозахворювань

Деякі фактори ризику людина може контролювати самостійно: це куріння, малорухомий спосіб життя, ожиріння, неправильний раціон, вживання алкоголю.

Куріння підвищує ризик появи злоякісних пухлин у таких органах, як легені, горло, стравохід, шлунок, підшлункова залоза, нирки, сечовий міхур, шийка матки, груди, мозок.

Фізична активність знижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань, гіпертонії, депресії, остеопорозу, діабету і раку. Люди з надмірною вагою схильні до розвитку раку стравоходу, підшлункової залози, товстої і прямої кишок, молочної залози, нирок, щитовидної залози та жовчного міхура.

Дослідження впливу раціону на ризик появи злоякісних пухлин довели, що 25% випадків раку можливо уникнути, змінивши харчові звички. Раціон, збагачений червоним чи переробленим м’ясом (ковбаси, шинка, балик, бекон), підвищує ризик появи раку підшлункової залози, кишківника і шлунка. З іншого боку, споживання достатньої кількості фруктів і овочів може знизити ризик розвитку онкологічних захворювань.

До канцерогенних факторів належить ультрафіолет, надлишок якого може зумовити рак шкіри.

Окремі віруси людини також можуть призвести до онкологічних захворювань: вірус папіломи людини (провокує рак шийки матки, горла і пеніса), віруси гепатиту C і B (рак печінки), вірус Епштейна — Барр (поширюється через слину, підвищує ризик розвитку лімфоми Беркітта, деяких типів лімфоми Ходжкіна, неходжкінської лімфоми та раку шлунку), вірус герпесу людини та ВІЛ (провокують розвиток саркоми Капоші у людей з ослабленою імунною системою).

Щоб мінімізувати ризик онкологічних захворювань:

• відмовтеся від куріння;
• якомога більше рухайтеся (ходьба, біг, танці чи будь-яка інша активність, яка приносить задоволення);
• додайте у своє меню більше овочів, фруктів, злаків, бобових та риби, обмежте вживання червоного м’яса і ковбас;
• оптимізуйте вагу відповідно до зросту і намагайтеся більше не набирати;
• відмовтеся від уживання алкоголю (принаймні не зловживайте);
• перед виходом надвір завжди наносьте сонцезахисний крем на відкриті ділянки тіла;
• вакцинуйтеся від вірусу папіломи людини і гепатиту B;
• практикуйте лише захищений секс;
• регулярно відвідуйте лікаря для профілактичних оглядів.

Пам’ятайте: у багатьох випадках раку можна запобігти, а вчасні виявлення і початок лікування підвищують шанси на одужання!