22-28 грудня

31 грудень 2025

Ефективна комунікація з пацієнтами: як підготувати батьків до оновленого Національного календаря щеплень-2026

З 1 січня 2026 року в Україні набуває чинності оновлений Національний календар профілактичних щеплень. Для медичної спільноти це не лише зміна графіків вакцинації, а й нагода покращити діалог з батьками, будуючи його на наукових аргументах, турботи, зручності та сучасних світових практик.

Лікарі первинної ланки — педіатри та сімейні лікарі — є першим джерелом інформації для родин. Саме від позиції лікарів залежить довіра пацієнтів до вакцинації.

Рекомендуємо розпочати підготовчу роботу та інформування батьків вже зараз, адже зміни почнуть діяти уже за кілька тижнів. Передусім важливо фокусуватися на перевагах, які надає оновлений Календар, уникаючи складних медичних термінів там, де це можливо.

💬 «Завдяки зміні схем щеплення ми зможемо зменшити кількість уколів — лише один укол замість кількох. Це захистить дитину одразу від багатьох інфекцій, зменшить її дискомфорт та зекономить час батьків, адже приходити до медзакладу доведеться рідше».

Це аргумент на користь своєчасного отримання захисту від кількох інфекцій через використання комбінованих вакцин. Дійсно, змінюється графік щеплень проти вірусного гепатиту В, кашлюка, правця та інших інфекцій. Завдяки комбінованим вакцинам уколів стає менше, а захист — стає надійнішим.

Також відбудеться перехід на інактивовану поліомієлітну вакцину (ІПВ). Щеплення проти поліомієліту буде проводитися за графіком 2-4-6-18 місяців, і його можна проводити у той самий день, що і вакцинацію проти вірусного гепатиту В, правця, дифтерії, кашлюка та хіб-інфекції. На сьогодні використання ІПВ є оптимальним варіантом, оскільки вона захищає проти всіх трьох типів поліовірусу.

💬 «Щеплення БЦЖ через 24 години після народження — це поширена практика введення БЦЖ, що підтримується і ВООЗ. Наприклад, така практика вакцинації БЦЖ є чинною в Польщі. Так ми вакцинуємо якомога раніше і коли це досить зручно — ще до того, як дитина потрапить додому».

При неускладнених пологах та стабільному задовільному стані дитини, жінок з новонародженими намагаються виписувати з пологового якомога раніше, а оновлений графік дозволяє зробити щеплення дитині навіть за умови ранньої виписки.

Також немає потреби проводити туберкулінову шкірну пробу (пробу Манту) або квантифероновий тест до 7 місяців життя дитини (за умови відсутності відомого контакту з хворим на туберкульоз).

💬 «Графік щеплення проти кору, паротиту та краснухи дещо змінюється: друга доза переноситься на вік 4 років. Це необхідно, щоб діти були краще захищені щодо кору ще до школи. У 5-6 років, коли починається підготовка в дитячих садочках до навчання в школі, організм вже буде ефективно захищений від цих інфекційних хвороб».

Йдеться про адаптацію графіку щеплень під реальні потреби захисту дітей передшкільного віку та узгодження його з подіями у житті дитини. Подібний графік існує у багатьох країнах Європи, він демонструє свою ефективність.

💬 «Держава надає можливість безоплатно зробити щеплення дівчатам 12-13 років проти ВПЛ-інфекції. У майбутньому це захистить вашу доньку від раку шийки матки та інших захворювань, що зумовлені ВПЛ. Це одна з найефективніших інвестицій у її здоров’я».

За даними ВООЗ, вакцинація проти ВПЛ вже включена до національних програм імунізації у 149 країнах світу, а щеплення за однодозною схемою практикується у понад 80 країнах. Сучасна 9-валентна вакцина, яка наразі закуплена, формує стійкий імунітет проти дев’яти типів вірусу, зокрема проти високоонкогенних типів 16 та 18.

Сімейні лікарі вже зараз можуть переглядати графіки щеплень своїх пацієнтів, щоб з 1 січня інтегрувати нові схеми. Спокійна, професійна та людяна розмова — це найкращий інструмент для формування культури профілактики інфекційних хвороб.

🚚 В регіони розвозять вакцину проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) для безоплатних щеплень за оновленим Календарем з 1 січня 2026 року

Йдеться про дев’ятивалентну вакцину, яка пройшла перевірку якості та готова до використання. МЗУ придбали її на запит Міністерства охорони здоров’я України у липні 2025 року. Першу партію вакцин доставлять у регіони вже цього місяця. Решту вакцин заплановано розвести влітку 2026 року.

📆 Вакцинація стартує з 1 січня 2026 року і буде безоплатною для дівчат 12–13 років відповідно до оновленого Календаря профілактичних щеплень. Саме в цьому віці щеплення найбільш ефективно запобігає розвитку раку шийки матки.

ℹ️ Нагадаємо: з 1 січня 2026 року в Україні набирає чинності оновлений Календар профілактичних щеплень. Він передбачає впровадження вакцинації проти ВПЛ, а також інші зміни — зручніші схеми щеплень, використання комбінованих вакцин і меншу кількість ін’єкцій для дітей. Усі ці оновлення спрямовані на кращий захист здоров’я з раннього віку.

Детальніше про зміни до Календаря читайте на сайті МОЗ 💙💛

Вакцинація — це про безпеку: що варто знати про можливу реакцію організму на щеплення

З 1 січня 2026 року стартує оновлений Національний календар профілактичних щеплень, до якого включені нові вакцини та у якому передбачена зміна графіка щеплень. Вакцинація є одним із найбезпечніших медичних втручань, однак чітке розуміння того, чого очікувати після процедури, допоможе вам почуватися спокійно і впевнено.

Існує медичний термін «несприятлива подія після імунізації (НППІ)». Йдеться про несприятливу з медичної точки зору подію, що спостерігається після імунізації, яка виникла у 30-денний термін спостереження та необов’язково має причинно-наслідковий зв’язок з використаною вакциною.

‼️ Важливо пам’ятати: те, що подія сталася після щеплення, не завжди означає, що вона сталася через або внаслідок нього. Це може бути просто збіг обставин (наприклад, дитина вже підхопила вірус у садочку до візиту до лікаря), окремі події, які сталися одна після іншої тощо.

Очікувана реакція організму на щеплення — це ознака того, що імунітет «тренується» і формує імунну відповідь (разом з тим, відсутність реакції на щеплення також є варіантом норми). Такі реакції зазвичай минають самостійно протягом кількох діб, бити на сполох при відсутності суттєвого порушення в поведінці дитини не потрібно.

Невелике почервоніння, набряк або легкий біль у місці уколу, помірне підвищення температури, легка млявість або головний біль — це нормальна тимчасова реакція організму на введену вакцину.

Реальні тяжкі реакції на щеплення виникають вкрай рідко. Наприклад, тяжка алергічна реакція (анафілаксія) — це 1 випадок на мільйон введених доз. Тобто зіткнутися з такою реакцією менш вірогідно, ніж отримати удар блискавкою.

😨 Також існує реакція, пов’язана зі страхом при імунізації. Йдеться про нудоту, запаморочення, зомління та інші стани, які можуть траплятися у людини, яка щепиться, через стрес. Це не пов’язано безпосередньо із вакциною, що вводиться, і може також проявлятися після будь-якої іншої ін’єкції.

🌡️ Разом з тим, незалежно від того, чи пов’язаний стан дитини з проведеною вакцинацією, у випадку наявності так званих «червоних прапорців» необхідно звернутися за медичною допомогою негайно, аби не «списувати» загрозливі симптоми на проведену вакцинацію, а виключити потенційно небезпечні захворювання та стани.

«Червоними прапорцями» є виражені зміни в поведінці дитини. Наприклад, відмова від пиття, лихоманка з судомами, затьмарення свідомості, поява висипки, неможливість зігнути шию, симптоми інших серйозних захворювань тощо.

Важливо своєчасно проконсультуватися з лікарем, аби одразу ж почати діяти. Усі випадки НППІ ретельно розслідуються, щоби визначити, чи дійсно вони пов’язані з вакцинацією.

До прикладу, переважна кількість щеплень припадає на перший рік життя дитини. Таким чином, дитина весь цей проміжок часу, фактично, перебуває в післявакцинальному періоді. При цьому не виключено, що в цей час дитина може хворіти на гострі респіраторні захворювання чи мати прояви інших хвороб.

Вакцини створюють для захисту від певних інфекцій, їх тяжкого перебігу чи ускладнень. Для цього вони можуть містити ослаблені, спеціально розроблені віруси чи бактерії, або знешкоджені, або їх окремі компоненти, які не спричиняють саму інфекційну хворобу, проте можуть бути відповідальними за певні прояви — наприклад, висипку чи підвищення температури через кілька днів після введення вакцини проти кору, епідемічного паротиту та краснухи. Проте такі прояви є тимчасовими.

Часто реакції на введення вакцину є нетяжкими. Тож у випадку НППІ важливо не списувати все на проведене щеплення, а звертатися за кваліфікованою медичною допомогою та уточнювати причини стану дитини.

Статистика ВООЗ свідчить: вакцинація рятує до 5 мільйонів життів щороку, запобігаючи смертельним інфекційним хворобам. Це найкращий доказ того, що ризики від небезпечних інфекцій незрівнянно вищі за ризики від щеплення. Обираючи вакцинацію, ви обираєте надійний захист для себе або дитини.

Нагадуємо: за потреби як лікарі, так і батьки можуть самостійно повідомляти про несприятливі події після імунізації на сайті Державного експертного центру МОЗ України.

З 1 січня 2026 року набуває чинності оновлений Національний календар профілактичних щеплень. Відтоді другу дозу комплексної вакцини проти кору, епідемічного паротиту та краснухи (КПК) діти отримуватимуть не в 6 років, а в 4.

На питання щодо оновлень стосовно КПК відповідає Федір Лапій — лікар-дитячий інфекціоніст, кандидат медичних наук, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ) — незалежної групи експертів, що формує рекомендації з питань вакцинації для МОЗ України на громадських засадах.

❓Чому другу дозу КПК перенесли з 6 на 4 роки? Чи це є безпечним та ефективним?

💬 Різні країни мають різний вік для введення другої дози КПК. Це залежить від епідемічної ситуації в конкретній країні, а також від певних «вакцинальних традицій» тієї чи іншої країни. Наприклад, в Україні друга доза КПК традиційно вводилася перед вступом дитини до 1 класу, проте вік 6 років не є «сакральним» чи обов’язковим для введення другої дози.

В частині країн ЄС та в багатьох інших країнах світу друга доза КПК вводиться раніше віку 6 років. З огляду на ситуацію з поширенням кору серед дітей передшкільного віку зсуваємо другу дозу КПК на вік 4 роки, аби досягти оптимального захисту від кору, епідпаротиту та краснухи вже у дитсадку. Станом на вересень 2025 року кількість випадків кору в Україні становила 1146 випадків.

❓Як у 2026 році вакцинуватимуть дітей віком 5 та 6 років?

💬 Існує достатня кількість доз вакцини для перехідного періоду. Діти вказаного віку зможуть отримати другу дозу КПК в 5 років у випадку звернення батьків за вакцинацією. Разом з цим, цілеспрямовано запрошувати на другу дозу медичні працівники будуть дітей віком 4 та 6 років.

❓Як бути, якщо дитина вакцинувалася за кордоном за календарем іншої країни, а потім повернулася до України? Чи потрібно повторно щепити її КПК?

💬 Якщо дитина вже отримала другу дозу КПК за кордоном до 4 років відповідно до Календаря країни перебування, то вводити знову вакцину у 4 роки в Україні не треба. Єдина умова, аби курс вважався завершеним — дотримання мінімального інтервалу між дозами.

Також якщо дитина щепилася за кордоном моновакцинами проти кору, паротиту чи краснухи і має лише одну дозу вакцини проти якоїсь із цих інфекцій, то в Україні можна отримати додаткову дозу КПК. Безпечно й вакцинуватися КПК навіть якщо дитина вже перехворіла на одну чи дві з цих хвороб.

❓Чи безпечно вакцинувати дитину до 1 року? Наприклад, перед подорожжю або у випадку спалаху кору у громаді.

💬 Відповідно до світових рекомендацій дітей віком від 6 місяців варто вакцинувати проти кору, епідпаротиту та краснухи перед подорожжю за кордон в країни, в яких існує високий ризик інфікуватися вірусом кору, навіть якщо їм ще не виповнилось 12 місяців. Також можна й варто вводити вакцину КПК немовлятам від 6 місяців у випадку контакту з хворим на кір або спалаху кору в громаді. Введення КПК дітям, молодшим за 1 рік, є безпечним.

При цьому доза, введена до 11 місяців, вважається «нульовою». Доза ж, отримана дитиною з 11 місяців до 12 місяців, зараховується як перша, якщо друга доза в цьому випадку вводиться з мінімальним інтервалом 3 місяці.

❓Що б Ви сказали батькам, які досі мають сумніви щодо необхідності щеплення їхніх дітей?

💬 Я сам є батьком двох дітей. Тож для мене все просто та однозначно: своїх дітей я вакциную, бо я їх люблю. Бо не хочу, щоб вони хворіли, мали ускладнення, були госпіталізовані, якщо цього можна уникнути.

Зокрема, кір — тяжка інфекція. Під час спалаху 2017-19 років ми мали летальні наслідки серед до того здорових дітей.

Чому під час повномасштабної агресії рф ваші діти мають страждати ще й через хворобу, яку можна легко попередити вакцинацією? Так не має бути. Кожна дитина має право на захист від кору, а також епідемічного паротиту та краснухи. Держава надає цей захист безоплатно. Скористайтеся ним.

Повне інтерв’ю з паном Федором читайте на сайті НПІ : https://vaccine.org.ua/eksperty-interviews/kalendar-2026-kpk/

Скорочено для інсти

❓Чому другу дозу КПК перенесли з 6 на 4 роки? Чи це є безпечним та ефективним?

💬 З огляду на ситуацію з поширенням кору серед дітей передшкільного віку зсуваємо другу дозу КПК на вік 4 роки, аби досягти оптимального захисту від кору, епідпаротиту та краснухи вже у дитсадку. Це безпечно і ефективно.

❓Як у 2026 році вакцинуватимуть дітей віком 5 та 6 років?

💬 Існує достатня кількість доз вакцини для перехідного періоду. Діти зможуть отримати другу дозу КПК в 5 років у випадку звернення батьків за вакцинацією. Разом з цим, цілеспрямовано запрошувати на другу дозу медичні працівники будуть дітей віком 4 та 6 років.

❓Чи безпечно вакцинувати дитину до 1 року? Наприклад, перед подорожжю або у випадку спалаху кору у громаді.

❓Що б Ви сказали батькам, які досі мають сумніви щодо необхідності щеплення їхніх дітей?

Тег: https://www.facebook.com/fedir.lapij

Тег: https://www.facebook.com/npiua

Тег: https://www.facebook.com/fedir.lapij