West Nile hemorrhagic fever

Геморагічна гарячка Західного Нілу  (ГЗН) – це небезпечна вірусна хвороба, що передається через укуси комарів.

Збудник захворювання – вірус, який  був відкритий в 1939 році . Добре зберігається в замороженому та висушеному станах. У тканинах і органах інфікованих качок та голубів зберігається від 20 до 100 днів. При температурі вище 56°С гине впродовж 30 хвилин.

Хвороба є трансмісивною арбовірусною інфекцією. Переносники захворювання — численні види комарів родів Culex, Aedes і Anopheles. Комарі інфікуються під час харчування кров’ю інфікованих птахів. Під час укусів комарів вірус може потрапляти в організм людей і тварин, де він здатний розмножуватися і призводити до хвороби. Вкрай рідко у людей можливе контактне зараження кров’ю тварин.

Дуже незначна частка випадків інфікування людей відбувається при трансплантації органів, переливанні препаратів крові, грудному вигодовуванні, вертикальній трансплацентарній передачі вірусу від матері до дитини.

Головним джерелом гарячки Західного Нілу в природі є переважно перелітні птахи, значно менше значення мають як резервуар деякі дрібні ссавці, гризуни, кажани. Можуть також бути свійські птахи (гуси, качки) і тварини (коні, собаки, коти, кролики), але як джерела інфекції вони не мають такого значення, як дикі птахи.

Інкубаційний період триває 1-7 днів, у осіб зі значним порушенням імунітету — до 2 тижнів.

Хвороба має літньо-осінню сезонність.

У більшості людей інфекція протікає безсимптомно, проте у 20% хворих розвиваються грипоподібні захворювання, що характеризується різким підвищенням температури, головним болем, болем у горлі, м’язах, суглобах і спині, слабкістю, нудотою і діареєю. Можуть бути також висипання на тілі, збільшення печінки та селезінки, ураження нервової системи — менінгіт, енцефаліт, ознаки ураження головного мозку (розлади свідомості, парези, паралічі).

Після перенесеної хвороби формується стійкий напружений імунітет, повторні випадки захворювання не описані.

Інфікована людина не заразна.

Гарячку Західного Нілу вперше зафіксували в Африці. На сьогоднішній день хвороба розповсюджена в багатьох країнах Африки, Азії, Середземномор’я. Окремі спалахи реєструються в країнах Центральної Азії (Казахстан, Туркменія, Таджикистан), Закавказзя (Азербайджан, Вірменія), США, Канаді, Мексиці, країнах Центральної Америки і Карибського басейну, Австралії.

В Україні офіційна реєстрація випадків захворювання на гарячку Західного Нілу запроваджена з 2006 року. За інформацією ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України»  у 2023 році було зареєстровано 14 випадків захворювання на гарячку Західного Нілу.  За період  з 01.01.2024 по 20.08.2024 в Україні зареєстровано 19 випадків захворювання (території Полтавської, Київської областей та м. Києва).

У Київській області вперше випадки захворювання на гарячку Західного Нілу були зареєстровані у 2018 році. За період з 2018 по 2023 роки зафіксовано 19 поодиноких випадків  (2018 рік – 2 випадки, 2019 рік – 3 випадки, 2021 рік – 5 випадків, 2022 рік – 8 випадків, 2023рік  – 1 випадок). Летальних випадків не зафіксовано.

Станом на 28.08.2024 року в Київській області зареєстровано 17 випадків захворювання на гарячку Західного Нілу, з них 7 випадків підтверджені лабораторно.

Захворювання реєструвались на території Бориспільського (2 випадки), Бучанського (4 випадки),  Фастівського (7 випадків) і Броварського (4 випадки) районів.

Щоб уберегтися від гарячки Західного Нілу, в ендемічних регіонах проводять комплексні заходи, направлені на зниження чисельності комарів (осушення боліт тощо).

Для індивідуальної профілактики застосовують захисний одяг, сітки на вікнах, репеленти. Специфічного лікування хвороби не існує.

Вакцина для запобігання захворюванню людей не розроблена. При відсутності вакцини для людей ефективним для зменшення кількості випадків захворювання є підвищення рівня обізнаності населення про хворобу та шляхи передачі даної інфекції.

Бережіть своє здоров’я і здоров’я близьких!!!